Багато банків та МФО лякають позичальників тим, що при несплаті кредиту їх можуть заарештувати та відправити до в’язниці. Відповідальність за несплату кредиту буває різною, залежно від цього, наскільки великий борг та скільки часу позичальник не вносив суми на погашення. Але чи можуть посадити в тюрму за ухилення від кредитних обов’язків в сучасній Україні? Як правильно поводитися боржнику, щоб уникнути кримінального покарання? Розповідаємо проблему детально.
Якими покараннями найчастіше користуються фінансові установи?
Якщо клієнт банку, через фінансові труднощі, що виникли в нього, не може погасити заборгованість, вводяться штрафні санкції. При серйозному порушенні графіка платежів фінансова організація має право звернутися до суду, порушивши справу проти злісного неплатника. Як правило, банк виграє такі справи. За рішенням суду фінансова організація може отримати виконавчий лист та передати його судовим приставам. Передбачено такі заходи покарання за несплату кредиту:
- Конфіскація цінних паперів та коштів
- Стягнення певного відсотка від прибутку в рахунок погашення позики
- Вилучення чи арешт надлишкового майна
- Перехід прав власності до кредитора
- Передача договору колекторам або іншій юридичній особі
Якщо позичальник перестає платити кредит, банк почне діяти за наступним алгоритмом:
- Попередить про наявність заборгованості та наслідки її виникнення шляхом телефонних дзвінків, повідомлень та листів на електронну та звичайну пошту.
- Нарахує штрафи та пені за прострочення.
- Передасть інформацію про прострочення до Бюро Кредитних Історій.
- Запропонує вирішити проблему шляхом реструктуризації боргу та змінити графік платежів. Однак не всі банки пропонують угоду самостійно. Іноді треба особисто поспілкуватись з представником та дійти компромісу.
- Якщо боржник не бере трубку, банк намагатиметься зв’язатися з контактними особами, зазначеними в договорі, поручителями або зателефонувати на роботу.
- При подальшому ігноруванні зв’язку банк буде змушений направити справу до відділу претензій. Цей відділ займається виключно поверненням прострочених кредитів. Якщо в банку немає такого відділу, справа може бути одразу передана колекторському агентству, з яким ведеться співпраця.
- Якщо і колектори не зможуть домовитись з боржником, справа буде передана до суду.
- При ігноруванні сповіщень справою займуться судові пристави, які зможуть вилучити майно чи частину заробітної плати.
З мікрофінансовими організаціями справа трохи інакша. У сучасних договорах також може бути нотаріальний напис, згідно з яким у позичальника можуть вилучити гроші навіть без звернення до суду. Гроші вилучаються з тієї карти, яка підв’язана до особистого кабінету МФО. Процедура є повністю законною. Нотаріальний напис вступає в дію при повному ігноруванні позичальником зв’язку з компанією.
В яких випадках можуть посадити до в’язниці за борги?
Звісно, боржників, які сидять у в’язниці не так і багато. Однак ризики все ж є і на них треба зважати. Кримінальна відповідальність в Україні передбачена:
- За незаконне отримання кредиту
- За взяття кредиту без наміру його повернути
- За злісне ухиляння від сплати заборгованості, підтвердженої рішенням суду.
Всі ці пункти належать до статті 222 Кримінального кодексу. В ній йдеться про надання свідомо неправдивої інформації кредиторам з метою отримання кредиту. Також можуть намагатись підв’язати статтю 190 — шахрайство. Під шахрайством розуміється розкрадання чужого майна чи набуття права на чуже майно шляхом обману чи зловживанням довіри.
Це умисний злочин, тому для притягнення боржника до кримінальної відповідальності за несплату кредиту має бути доведений намір позичальника не повертати гроші банку.
Також за шахрайство мають право судити, якщо є матеріальні докази незаконних дій. Наприклад, якщо клієнт взяв позику на чужу карту чи документи. Як доказ можуть надати навіть помилки в паспортних даних, проте в такому випадку суд не може сказати, що це були навмисні махінації.
Існує поширена думка, що якщо внести 1-2 платежі за кредитом, то позичальника не матимуть права судити за взяття кредиту без наміру повернути, оскільки неможливо довести цей самий намір. Частка правди у цьому є. Однак на припинення платежів повинні бути якісь об’єктивні причини, наприклад:
- Втрата роботи чи працездатності (постійна чи тимчасова). Наявність довідок, що підтверджують положення, не дозволить банку нараховувати штрафи та пені на прострочені платежі. Деякі банки йдуть назустріч та роблять відстрочку з виплат або просять підібрати поручителя.
- Втрата роботи у зв’язку з ліквідацією підприємства чи банкрутства фірми. Необхідно надати довідку з місця роботи та довідку про перебування на обліку у службі зайнятості.
- Необхідність оплати лікування (як своє, так і своїх близьких).
- Ненадходження коштів з джерела заробітку (навіть неофіційного).
- Банкрутство. Є поважним приводом для реструктуризації боргу чи його списання.
- Страхова виплата. Якщо кредит був застрахований і настав страховий випадок, наприклад, втрата працездатності, то борг має бути покритий повністю або на період непрацездатності.
- Смерть близької людини та витрати, які пов’язані з цим.
- Інші форс-мажорні обставини.
Всі причини індивідуальні і банки досить часто готові йти назустріч, якщо клієнт самостійно проявляє ініціативу. Якщо у боржника є об’єктивна причина, через яку він перестав платити, то не так важлива кількість внесених за кредитом платежів. Якщо ж об’єктивних причин немає і сума кредиту істотна, то чим більше він внесе платежів, тим краще.
Якщо суд докаже, що позичальник дійсно має можливість розрахуватися з боргом, але не платить, то відповідальність залежатиме від суми кредиту та інших факторів. Але здебільшого саме умови про умисну несплату та злісне ухилення застосовуються до юридичних осіб чи ФОП з кредитом на великі суми.
Ви платили кредит, але в якийсь момент перестали і тепер боїтесь кримінальної відповідальності? Якщо ви тривалий час оплачували кредити та мали гарну кредитну історію, то переживати за притягнення до кримінальної відповідальності не варто, навіть якщо у вас є низка свіжих мікропозик та кредитів, які бралися для того, щоб вибратись з боргової ями.
Що робити, якщо немає грошей на кредит?
При зникненні можливостей виплачувати кредит не треба панікувати. Варто дотримуватись трьох основних правил:
- Не ховатись від кредитора. Це лише погіршує становище. Нерідко самі банки чи МФО у процесі стягнення можуть запропонувати вихід із ситуації. Наприклад, за допомогою реструктуризації заборгованості у вигляді зміни графіка виплат чи кредитних канікул.
- Самостійно намагатись змінити власне становище. Тобто звертатися до кредитної чи мікрофінансової організації з питання реструктуризації боргу. Обов’язково письмово з фіксацією. Зокрема, відміткою кредитора на копії заяви про прийняття оригіналу або надсиланням запиту цінним листом з описом вмісту та повідомленням. Це також допоможе виключити можливість кримінальної відповідальності, оскільки не вдасться довести ухилення від сплати та шахрайство, адже позичальник робить спроби змінити ситуацію.
- Не кидатись в крайнощі. Не варто одразу ж оформляти новий кредит на погашення минулого. Це лише спровокує збільшення боргу. Якщо ви вирішили звернутись до рефінансування позик, ретельно вивчіть умови кожної кредитної компанії. Вигідний новий кредит може допомогти вилізти з боргової ями, а невигідний — додати ще більше збитків.
Краще поступово вирішувати проблеми, звертаючись час від часу до кредитора за реструктуризацією, відвідуючи судові засідання, де може бути запропоновано укладання мирової угоди.
Банкрутство
Одним з найменш травматичних виходів може стати банкрутство. В Україні ця процедура доступна як юридичним, так і фізичним особам. При банкрутстві з позичальника знімаються всі боргові зобов’язання. Процедуру банкрутства варто ініціювати тоді, коли у позичальника немає жодних шансів розплатитись з кредитором. У позичальника зможуть вилучити надлишкове майно, але єдину нерухомість та інші необхідні для життя речі забрати не зможуть. Майно піде на виплату коштів банку чи МФО, а позичальник зможе розпочати нове життя без боргів. Якщо надлишкового майна у клієнта не було, то і вилучати буде нічого.