Останні тижні січня на ринку молочної галузі спостерігаються певні війни між учасниками ринку. Виробники, фермери, переробні компанії та продавці звинувачують один одного в тому, що галузь стає не рентабельною. Рівень маржинального доходу значно впав, і ніхто не може чітко пояснити причини такої ситуації. Додатково звичайні споживачі продукції за останні дні на собі відчули певне подорожчання. Воно спостерігається не на всі категорії товарів, але на достатньо визначений обсяг.
Головна проблема подібної ситуації та війни – це подорожчання газу. Від того, яку питому вагу у виробництві він складає, залежить і загальна поведінка суб’єкту ринку. Наприклад, переробні заводи вимушено знизили закупівельну ціну на молоко та молочну продукцію. Причина – питома вага у таких заводів складає понад 40%, відповідно, значно підвищується собівартість виробу. З урахуванням зростання мінімальної заробітної плати та видатків на Єдиний соціальний внесок компанії повинні обирати – чи значно підвищувати ціну продажу, знижуючи таким чином попит, або зменшити закупівельну вартість. Обрано другий варіант.
Відповідно звичайні фермери, які також відчувають значне подорожчання на все – від кормів до газу, не розуміють, чому при ситуації, коли все у світі зростає в ціні, їх продукція на закупці ще зменшується.
Розв’язати проблему міг би уряд, але він зацікавлений в тому, щоб на ринку не було стрімкого зростання цін. Відповідно вони не стають на захист простих виробників, які повинні працювати при значних збитках. Певні представники цього бізнесу вже заявили про припинення діяльності.
Експерти бачать розв’язання проблеми лише в тому, щоб активно боротися з тіньовим бізнесом. Але для цього потрібні інвестиції та ресурси. Питання відповідно того, хто готовий вкладати гроші в це, залишається відкритим. Правда є й друга сторона медалі – це ймовірна змова переробних компаній. І про це більш детально.
Ще наприкінці грудня 18 компаній подібної галузі офіційно надіслали листи виробникам молока та подібної продукції про те, що вони змушені знизити закупівельну вартість молока. І це вже схоже на значне порушення антимонопольного законодавства. Воно повинно захищати не лише покупців, але й також продавців продукції. Якщо покупці не купують продукції за встановленою ціною та готові на підписання угоди лише в масовому порядку, то тут 100% йдеться про змову.
І поки всі сваряться та вирішують, хто ж більше заробив чи втратив, результат один – Україна втрачає або вже втратила дану галузь економіки. Вирішити ситуацію може лише активна державна підтримка, яка наразі відсутня. Бо реальні потреби вітчизняного ринку не відповідають обсягам виробництва. І було б більш раціонально експортувати продукцію, але для цього потрібна висока якість. Відповідно потрібні нові технології, модернізація виробничих потужностей та придбання обладнання. Не у всіх виробників та переробних підприємств є гроші для реалізації такої задачі. І створюється замкнуте коло, коли немає ресурсів для виходу на світовий ринок, а внутрішній попит не покриває теперішню пропозицію. В такому випадку краще взагалі відмовитися від виробництва молока, чим самостійно шукати шляхи щодо розв’язання проблеми. Саме такий сценарій розглядають виробники.
Наразі Верховна Рада України відреагувала на чинні проблеми й ініціювала засідання Комітету ВР України з економічної політики. Які заходи будуть прийняті для вирішення ситуації поки невідомо. Але ігнорувати проблему наразі точно неможливо.