На днях Національний банк України заявив про те, що він бажає до 2024 року зменшити відсоток неробочих кредитів, так званий NPL (non-performing loans) до 10%. Яким чином будуть досягнуть такі показники, поки невідомо. Бо наразі реальна питома вага таких позик в кредитному портфелі банківської системи України складає 40%.
Заради справедливості слід одразу зазначити, що така проблема наразі існує в багатьох державах. За офіційною інформацією Всесвітнього банку близько 35% всіх держав світу мають таку проблему. Правда, серед цієї кількості є держави, в яких рівень NPL перевищує 10%. Перевищення понад 40% притаманне лише кільком країнам в різні проміжки часу. Наприклад, Греція за цим показником стала лідером та отримала рівень неробочих кредитів в розмірі 45% від всього кредитного портфеля країни.
Що ж стосується України, то така проблема обумовлена багатьма факторами. Перший з них – це пандемія і факт того, що люди фактично втратили офіційну роботу та саму можливість сплачувати заборгованість за кредитом. Інша причина – це достатньо ризикові принципи прийняття рішень щодо видачі кредиту, які активно були запроваджені в минулих роках.
Обсяги таких кредитів теоретично впливають на прибутковість банків. Але позитивним моментом наразі є те, що Національний банк України проводить активну політику покриття таких позик. Тому коштом резервів та адекватної політики управління більшість цих кредитів наразі значно не впливають на результативність роботи банківських установ. Хоча фактично така перспектива існує. І особливо ризикована ситуація саме для державних банків. Саме тому наразі Національний банк України активно провадить політику розчищення балансів банків та надання їм рекомендацій щодо змін в майбутньому.
І далі про те, що ж пропонує безпосередньо Національний банк України для того, щоб все ж таки скоротити відсоток таких проблемних кредитів. По-перше, він планує реструктурувати подібну заборгованість. Тобто позичальнику потрібно надати можливість сплатити борг при умові збільшення строку кредитування та можливого зменшення відсоткової ставки, списання нарахованих штрафних санкцій. Другий варіант розв’язання проблеми – це продаж таких боргів третім особам, наприклад, колекторам. Але виникає питання, хто готовий купувати такі борги, а також чи готові самі колектори при масовому продажі заборгованості повертати кошти при умові дотримання етичної поведінки. Питання напевне риторичне.
Позитивним моментом є те, що наразі активно впроваджена судова практика в цих питаннях. На законодавчому рівні також обмежено коло тих, хто реально зможе придбати неробочі кредити. Хоча експерти в цьому питання виділяють ключову потребу – відсутність вимог до самого покупця такої заборгованості. А їх наявність змогла б одночасно вирішити велике коло проблем.
Таким чином, експерти зазначають, що теоретично вийти на рівень в 10% NPL можливо. Але при умові, що Національний банк України до 2024 року буде продовжувати таку ж активну політику, як і наразі. А це можливо при певних обставинах, в тому числі при умові вдалого керівництва.