Національний банк України на своїй офіційній сторінці, а також в Телеграм-каналі нагадав всім небанківським установам про нові вимоги до опублікування інформації. Наразі всі відомості про кредитний продукт – від розміру відсоткової ставки до прихованих комісій повинні бути розміщені на офіційному сайті установи. Зокрема йдеться про діяльність мікрофінансових компаній, які часто публікують та оприлюднюють населенню не зовсім коректну інформацію.
Як заявляє Національний банк України, йому стають відомі все більше фактів порушення чинного законодавства України. Компанії відмовляються на своїх сайтах офіційно представляти інформацію про те, який розмір відсотків, штрафних санкцій та інших витрат за кредитом передбачено для позичальника. Деякі факти представлені клієнтам в достатньо завуальованому вигляді, що надає змогу шахрайськими методами встановлювати відсотки в розмірі 600-1000% на рік. Такі ситуації непоодинокі. Багато випадків, коли позики в 1000-2000 грн швидкими темпами перетворювалися в загальну суму заборгованості 10 000 грн.
Таким чином кожний кредитор зобов’язаний в повному обсязі надавати подібну інформацію на сайті. Наприклад, позичальник повинен розуміти, яка відповідальність передбачена за несплату боргу і чи є взагалі така можливість, коли загальний борг за позикою продають колекторам. Фізична особа повинна мати можливість ознайомитися з усіма документами кредитора, його свідоцтвами, ліцензіями тощо. Все це надається у відкритому доступі.
Але навіть при виконанні таких умов компанії знаходять методи, які допомагають їм вийти з такого становища. Вони начебто і надають всю інформацію, але в такому вигляді чи розділі, які фактично для позичальника є складними або незрозумілими для пошуку. Проста людина вважає, наприклад, що акційна відсоткова ставка за позикою в 0% діє впродовж всього терміну кредитування, хоча вона фактично діє впродовж 7-10 днів. І замість того, щоб повернути лише тіло кредиту, позичальник повинен ще повернути й нараховані відсотки, що для нього є повною несподіванкою.
Тому необхідно впроваджувати не лише певні стандарти щодо обов’язкових реквізитів, які повинні розміщуватися на сайтах. Необхідно певним чином забезпечити стандартний та зрозумілий алгоритм розміщення таких відомостей.